Тарас Чубай та гурт "Плач Єремії"

"У мене абсолютне відчуття, що публіка, яка приходить на «Наше Різдво», отримує все, на що багато років чекала. Поступово вся Україна повинна зрозуміти, що це – найважливіше свято! Фестиваль «Наше Різдво» щороку дарує це відчуття всім і кожному".

Тарас Чубай – вокал, гітара
Всеволод Дячишин – бас-гітара
Юрко Дуда – клавіші
Андрій Надольський - барабани

 

Незалежність - одна з визначальних рис команди, яка займала цілком певне місце у загальній течії. Вже на початку 1993 року Тарас Чубай перестане називати себе рок-музикантом - у сенсі традиційного погляду на відповідний стиль життя. Меж для хлопців не існує. Хочеться чогось більшого. «Плач Єремії» важко повноцінно охарактеризувати - всесторонність і неоднозначність, змінність і первинність утворюють неймовірне поєднання, притаманне лише їм.

За час свого існування група одержала безліч нагород України в номінації рок-музики і час від часу змінювала свій склад. Найбільшою популярністю група користується на Західній Україні, де вважається культової, Пісні Плачучої Єремії - це унікальне явище української музики, що важко передати словами. Це переважно серйозні, філософські вірші, що виконуються під акомпанемент рок-групи. Музика в піснях часом звучить жорстко, згодом переходить у спокійні балади, а через деякий час знову вибухає, переповнена емоціями. Усе це і надає пісням, особливий ”Львівський” колорит.

Тара́с Григо́рович Чуба́й — український рок-співак, композитор. Лідер гурту «Плач Єремії» (керівник, автор музики і текстів, вокаліст, музикант).

Син поета Григорія Чубая. Багато зробив для пропаганди через пісні яскравої творчості батька.

Автор понад 100 пісень, увертюри для симфонічного оркестру.

Згідно з Указом Президента України № 1041/2008 Тарасу Чубаю присвоєно звання «Заслужений артист України».

 

Гурт "Дивні"

Гурт "Дивні", заснований ще 1991 року у Львові, шанувальники по праву вважають живою легендою українського патріотичного року. Упродовж творчого життя "Дивні" записали кілька альбомів, серед яких – "Глянь на мене" та "А вже Різдво". Географія виступів - Київ, Харків, Луцьк, Львів, Тернопіль. "Дивні" - учасники численних фестивалів і конкурсів. Брали участь в фестивалях "ТуСтань","Підкамінь", "Славське-Рок", у проектах Чубая "Наше Різдво", "Наш Івасюк". З роками склад і кількість учасників гурту, безумовно, змінювалися. Нині в "Дивних" грають Віталій Боднар, Андрій Альфавіцький та Богдан Стадник. Намагаються передати людям музикою позитивний настрій.

Вокальна формація "Піккардійська Терція"

"Шляхетне дійство, у якому панує гармонія між формою та змістом. Співаки спочатку самостійно переживають Різдво, після чого вже на сцені діляться власними транскрипціями цього величного свята з аудиторією. Ми стаємо прототипом єдиної родини, емоційно налаштовуємося на одну хвилю, а відтак ламаємо бар’єри між Сходом та Заходом."

Андрій Капраль
Андрій Шавала
Володимир Якимець
Богдан Богач
Роман Турянин
Славко Нудик

 

Назву «Піккардійська терція» дали з міркувань про перспективу: мажорне закінчення навіть мінорного твору, а також дбаючи про прихильників: поважні господарі можуть використовувати її як лінгво-тест на рівень алкоголю в крові, господині - навчати молодь музикальній грамоті, а діти - вправлятися в логопедичних практиках. Попервах були спроби розбавити маскулінне середовище жінками, але після кількох прогулів та несерйозного ставлення останніх, формація остаточно перекваліфікувалася в патріархальний колектив.

За 17-ть акапельних років у творчому активі формації назбиралося понад 300 пісень найрізноманітніших жанрів (поп, рок, класика, фольк, джаз, кантрі, духовна музика, рок-н-рол, блюз etc), які виконуються 12 мовами світу.

«Піккардійська терція» стала унікальним та самобутній явищем в українській музичній культурі, вона постійно працює над розвитком такого складного й рідкісного жанру як акапельний спів. Це потребує величезної роботи над диханням, над видобуванням звуків, бо якщо вокал співака «голий», не «захищений» ансамблем, то варто тільки трохи розслабитися, одразу вилазять всі недоліки. Але, на щастя, секстет із кожним роком звучить все краще. Водночас «Піккардійська терція» постійно формує добрий смак у публіки, підбираючи тексти пісень значно вищого рівня, ніж пропонує українське телебачення чи радіо. Вони ніколи не зупиняються на досягнутому, постійно шукають нових засобів вираження, відтак публіка їм віддячує великою любов´ю.

 

Кому вниз

Андрій Середа (клавішні, вокал)
Владислав Малюгін (гітара, вокали)
Сергій Степаненко (бас-гітара)
Владислав Макаров (ведуча гітара)
Євген Разін (ударні, вокали)

 

…музика високого духу

 

КОМУ ВНИЗ створили свій власний тип готичного року і їх темно-романтичний імідж став справжнім оригінальним іміджем української готики. В 1990-тих ці п´ять чоловіків одягнутих у чорні фраки, високі шкіряні чоботи і срібні хрести, несучи українському суспільству свій тип андеграундної похмурої філософії, зробили свою власну музичну революцію. Для тих, хто їх чув, то було переродження і очищення. Андрій Середа був і є неофіційним пророком для всіх, хто живе в справжній, споконвічній Україні. Для тих, чия душа ще не є запродана, а розум не затьмарений грошима і нечистою силою. В Україні і в Канаді їх називали "чорними козаками". Вони були і є готами. І вони створювали і створюють готику в стилі KОМУ ВНИZ.

КОМУ ВНИЗ - один з найбільш професійних гуртів в Україні, якщо не єдиний. Якщо хоч раз почуєте їх, ви зможете виділити їх серед усіх галасливих створінь сьогоднішньої рок-сцени України і зрозумієте, що вони кращі. Кращі на сьогоднішній українській малій, але справжній, андеграундній рок-сцені.
Зараз КОМУ ВНИЗ грають gothic - rock/ industrial ( готичний індастріал-рок) замішаний на романтичному символізмі і старовинних традиціях, давній українській культурі і темній ренесансній філософії плюс вічний пошук чи то Бога, чи то значення життя.
Кожна пісня має своє оригінальне коріння і зазвичай глибоко пов´язана з традиціями України, випромінює справжній український дух. Той дух, якого вже небагато залишилось, бо все спаплюжили. Але який завдяки КОМУ ВНИЗ у великій мірі відроджується.

 

...вони в оболонці сучасного звуку залишаються поза часом...

Хорова капела "Дударик"

"Треба визнати, що незважаючи на кон´юнтктуру "формату", організатори зуміли "зробити" РІЗДВО!!! Тобто - запросити до коляди багатомільйонну аудиторію України. Звучить трохи пафосно, але погодьтеся, люди колядували разом "Нова радість". Це не може не зворушити!

Україна – дуже юна держава і дуже древня нація, такі проекти необхідні для її духовного і соціального здоров’я".

Микола та Дмитро Кацали

Квартет "Віртуози Львова"

Камерний оркестр "Віртуози Львова'', один з найкращих колективів України, було створено з провідних львівських музикантів у 1994. Багато з них виступали з відомими в Європі симфонічними і камерними оркестрами в найпрестижніших концертних залах. "Віртуози Львова" з великим успіхом виступали в Данії, Німеччині, Швейцарії , Італії, Ватікані і Польщі.

Оркестр складається з 16-40 осіб (в залежності від програми), а репертуар його включає твори композиторів різних епох і стилів, від Баха, Кореллі до сучасної української і західноєвропейської музики. За короткий час своєї діяльності оркестр досягнув професійного рівня найкращих європейських стандартів.Позитивні відгуки про нього подаються в статтях більш ніж 100.

Оркестр часто виступає із солістами (співаками, інструменталістами) та диригентами з Польщі, Австрії, Англії, СІЛА, Німеччини, Литви, Швейцарії, а в репертуарі є також хорові твори бароко, класицизму, романтизму і модернізму.

Олег Лихач

Заслужений артист України

Соліст опери

1971 – 1976 р. р. – соліст хору хлопчиків "Дударик"
1989 р. – соліст Львівського естрадного театру-студії "Не журись!"
1990 р. – Гастролі з театром-студією: Західна Німеччина, Англія, Бельгія, Польща.
1991 р. – Гастролі з театром-студією: Аргентина, Парагвай, Бразилія.
1993 – 1994 рр. – Гастролі з театром-студією: Канада.
З 1996 р. соліст Львівського оперного театру

Гурт "Бай"

Гуцульська містерія

Костюк Остап (флояра, тилинка, гуцульська волинка - дуда, дримба, трембіта)
Костюк Олена (акордеон, дримба),
Стринадюк Василь (скрипка)
Генсецький Володимир( цимбали, труба, трембіта)
Гараджук Василь (баян)

 

Етимологія слова «бай» в староукраїнській мові карпатських горян - мова, замовляння, забава.

Проект передбачає дослідження гуцульського феномену як виробленої віками вишуканої культури. Проектна група, досліджуючи гуцульське дійство, музику та ритуал, створює можливість реалізації глибинного світовідчування, прихованого в народному мистецтві, втілюючи традиційні принципи організації Свята як звершення культури.

Ми бачимо: професіоналізм і майстерність гуцульського музиканта в тому, „як він уміє” своєю грою захопити, об’єднати простір, не залишаючи байдужим жодного глядача, а котрий з глядачів чутливий, то й сам співом чи танцем включається в акцію. Отже, це - вміння перетворювати реальність, здійснювати свято (набуток). Але попри ці навички, існує в людей традиції відповідальність іншого, вищого порядку. Вона полягає в донесенні змісту вислову. Традиційна культура існує як передача. Передача змісту.

Творчою реалізацією проекту є гуцульська капела «БАЙ» - дослідницький колектив і музична формація, основним об'єктом дослідження і творчим джерелом якої є музична традиція Гуцульщини.

Капела об’єднає музикантів зі Львова та гуцульських сіл Верховина, Замагора та Бистрець.

Віртуозне виконання старовітської музики, глибина звучання давніх інструментів, ритуальний дія та спів, майстер-клас архаїчних гуцульських танців – в зустрічі з живою містерією гір.

Персонажі
Творці